Сен-Мартен – БВО – Домінікана: під іншим кутом зору

ЧАСТИНА 1. Карибські пригоди

Раніше мені здавалося, що яхтинг — це якесь мокре, сире, просочене потом і сіллю слово. Саме так я пояснювала, чому люди взагалі знаходяться на яхті під вітрилами.

Існує жарт, що подорож на яхті — це коли ти стоїш під крижаним душем і рвеш 100 доларів 🙂 Бо за ці гроші, в принципі, можна жити в 5-зірковому готелі і не чекати, поки тебе почне качати. Адже коли хвиля назустріч і вітер в обличчя, а твоя каюта в носовій частині яхти — ти розумієш, що американські гірки — то для слабаків 🙂 Як і сон під час нічного переходу з триметровими хвилями.

А якщо чесно — то це все жарти. Насправді яхтинг — це дуже цікаво і незабутньо! Жоден готель не замінить відпочинок на білосніжній комфортабельній вітрильній яхті. І зараз ви дізнаєтесь, чому я обрала саме таку пригоду.

Отже, відправною точкою подорожі був острів Сен-Мартен — один із Карибських островів, що належать одразу двом країнам: Нідерландам і Франції. Сен-Мартен вважається найменшим заселеним островом у світі. Незважаючи на біометричний паспорт, потрібна віза заморського департаменту Франції — інакше туди ніяк.

Два роки тому острів постраждав від урагану Ірма. Наслідки стихії досі помітні: зруйновані будівлі, ремонтується злітна смуга, а яхти досі валяються викинутими на берег.

До речі, названо острів на честь Святого Мартіна — у Франції його вважають покровителем мандрівників, подібно до нашого Святого Миколая. Напевно, не даремно саме з цього місця почався мій яхтинг.

На острові я:

• відвідала найвідоміший пляж Махо з усіх рекламних листівок в інтернеті — той самий, над яким сідають літаки KLM;
• трохи наїлася піску від турбін злітаючих літаків;
• прокотилася в місцевих автобусах-«таксі»;
• побувала у відомому рибному ресторані й смачно поїла;
• спробувала найсмачнішу маргариту у своєму житті.

Перше і найголовніше враження від Карибів — тут усі “на розслабоні”, співають і танцюють. Чого й собі бажаю 🙂

Це було лише початок нашої подорожі.

Перше, але точно не останнє «дякую» за цю подорож — Marinero!

Анна Мазур