У Чорнобиль під парусом. День другий

Триває 2-й день нашої експедиції “У Чорнобиль під вітрилами” мета якої прокласти туристичний маршрут, визначити місця зупинок, познайомитись з екзотичними туристичними принадами Київського моря, Дніпра та Прип’яті, скуштувати місцеві смаколики)))

Пришвартувалися на вечір біля місцевої “Тортуги”. Так яхтсмени називають рибстан на о. Розрізний. А ще кажуть це “Місцева Паланга”. А й дісно…Прибалтика починається з Київського моря))) Неймовірної краси сосни, мохові галявини, хащі дикої малини, підготовлені для відпочинку у наметах місця з мангалами, унікально безлюдні пляжі і фантастичної краси захід сонця. Та все ж головна принада цього місця СВІЖА РИБА. Сом, линок, лящ, судак, окунь…який вже випатраним та почищеним привозять вам на яхту за запитом! На вечерю була юшка з судака та сомик на мангалі. Гуляли допізна)))

Наступного дня прокинулись не рано і годинці о 10й взяли курс на затоплене село Ошитки з метою зняти підводним дроном затоплену церкву. Шукали довго, але окрім підводної флори і фауни не побачили нічого. Вийшло приблизно так: “Пацани шукали церкву, а здибали рака. Не второпають ніяк де ж у рака….” (далі пропоную продовжити кожному за його поетичними талантами))).

Покинувши імпровізоване дослідження раків, взяли курс на Дніпро і за годину увійшли в його русло.

Що вам сказати друзі… Був на яхтингу в Туреччині, Греції, Майорці… Наш Дніпро з його фантастичними плавнями, заплавами лілей, вербами, осокорами, чаплями, буськами, бакланами та лелеками – то неймовірна, незнана, незвідана нами українцями краса. Велич і Спокій. Широта і Переконливість. Якась щедра первісно-дитяча радість. Ось куди треба їхати за натхненям та умиротворенням. Ну та нічо. Вирвавшись з радянської клітки, наситившись закордонною екзотикою, ми врешті знову почнемо відкривати для себе Україну – як країну неймовірних красот і щедрот, знову і знову закохуючись у неї!

Піднявшись Дніпром, дісталися кордону з Білоруссю, поруч з яким виконали всім екіпажем український гімн. Доречі, відразу там де починається ‘український’ Дніпро на берегах купа рибацьких куренів означених нашими національними прапорами. На вітання Слава Україні, що лунало з нашого борту, рибалки їхні дружини та діти хором озивалися Героям Слава! Це було феєрично! Тим паче що в плавнях ми здибали іржавий колесний пароход “Сталін” – такий собі символ зогнилого тоталітаризму в переможному морі живого українського життя. Звучить трохи пафосно…? Але, кур…очка ряба))) Ейфорія від емоцій дають мені право на цей високий стиль!

Вечері пришвартувалися біля рибацької бази “Нептун”. На вечерю були смажені линьки, политі лимонним соком. Ням-ням вже з”їли)))

Пішов вібиватися (лягати спати).

Дякую за увагу. Далі буде!

© Антін Мухарський