Вночі вахти не ставим. Штиль
Зранку встаємо о 7:00 і йдемо на дингі до сусідіів дізнатися чи необхідна допомога та узгодити плани на денний перехід .
Повертаємось на катамаран, снідаємо , беремо чоловіків та відправляємось в експедицію на материк .
У аборигенів був хороший улов і після торгів ми міняємо скляні буси на 8 кг тунця , групера и ред снепера. Ще на одну кольорову обручку , нам їх чистять та ріжуть на філе і на гриль .
Жарт. Ціна питання - 20$ +2,5$
Ми ховаємо рибу від чайок та орлів в дингі і йдемо шукати куди здати сміття і де б где бы роздобути .
За 50 песо (1$ ~20 песо) тубільці привітливо дозволяють звлишити сміття у них .
Ще за 30 песо діловиті мексиканці нам дають 30 хв супутникового wi fi (мобільного зв'язку та Інтернету немає уже як два дні)
Звичайно ж всі зависли в Інтернеті, як голодні, на 1,5 годин.
Друзі вирішують питання, як летіти назад в Україну. Прийшли нові вводні, що США навіть транзитом не приймає пасажирів, які прилетіли з Європи менше, ніж 14 днів назад.
Повертаємось на катамаран, бо ж екіпаж із одних дівчат, що залишився на борту, підняв бунт, «бо ми пішли на довго і їх зилишили одних/без вражень»
Йдемо курсом на північ і біля північної частини острова Сан Хосе «вдачно» намотуємо на два гвинта наматываем на два винта волосінь від спінінга.
Дві години витрачаємо на новий досвід пірнання та відпилювання волосіні від гвинтів. Це необхідно зробити, щоб не повернувся сальник сейл драйва і не відмовив двигун.
Нам пощастило, що події відбуваються не у відкритому морі з вітром в 25-30 вузлів та хвилею в 3 метри... а навпроти шикарного білосніжного безкінечного пляжа, де ми змогли стати на якір та спокійно зайнятись ремонтом.
Пірнаємо двома парами по два дайвери.
Добре, що взяли гідрокостюми із шлемами, так як пірнаючи під гвинт, отримуєш удари голою об дно яхти, де гострі мушлі, і їх багато.
Там ми помітили нашу найвіддаленішу точку маршруту та попрямували у південно-східному напрямку.
Йдемо під парусом та бачимо велика стаю дельфінів.
Такого видовища ніхто з екіпажу не бачив ніколи.
Проходимо повз острова з морськими левами. Вітаємося зі старими знайомими.
Через 16 миль вдачно віддаємо якір у острова Сан Франциско.
Розпалюємо гриль та запікаємо рибу. Починається Різдвяна вечірка у вишиванках... (Далі буде..) © Суздальцев Євгеній
